Графік роботи гуртків ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» на 2021-2022 навчальний рік

Графік роботи гуртків ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» на 2016-2017 навчальний рік

№	ПІБ керівника гуртка	Назва і напрям гуртка	Педагогічне навантаження на навчальний рік	Дні роботи гуртка	Час роботи гуртка	Місце проведення
1	Залевський Олександр Антонович	«Юний технік» технічний	300 год	понеділок, вівторок, четвер	16.05 – 17.35 16.05 – 17.35 16.05 –	Кабінет № 12
2	Петренко Микола Валерійо-вич	«Патріот» туристсько-краєзнавчий	120 год	середа, четвер	16.05 – 17.35	Кабінет №1
3	Яцькова Іванна Сергіївна	«Інформа- ційні технолог-гії» технічний	120 год	понеділок четвер	16.05 – 17.35	Кабінет №5
4	Мельник Тетяна Володими-рівна	«Дивоспів» естетичний	222 год	понеділок вівторок середа	16.05 – 17.35 16.05 – 17.35 16.05 – 17.35	Актова зала

Заступник директора з НВР ________________ О.Кіс-Муляр

План виховної роботи на жовтень 2016 р.

№	Зміст заходів	Дата виконання	Відповідальний
1. 2. 3.	Проводити організаційні учнівські лінійки. Здійснювати постійний контроль за відві-дуванням учнями ліцею та поведінкою в позаурочний час. Здійснювати контроль за чергуванням груп по ліцею.	Щочетверга Постійно Постійно	дирекція керівники груп керівники груп
5.	Підготувати і провести виховні години: – «Твоє покликання – захист Вітчизни» до Дня захисника України – «Торгівля людьми – як цьому запобігти» до Дня боротьби з торгівлею людьми;	Згідно плану	керівники груп
6.	Бесіда: – «Чи вміємо ми спілкуватись»	Згідно плану	керівники груп, психолог
7.	Круглий стіл «Роль громадсько-політичної та наукової діяльності М. Грушевського в українському державотворенні» з нагоди відзначення 150-річчя з дня народж. відомого історичного діяча	03.10.2016	викладач історії Петренко М.В.
8.	Свято «Алло, ми шукаємо таланти» серед першокурсників	06.10.2016	заступник директора з НВР
9.	Бесіда-дискусія з першокурсниками на тему: «Професія. Кар’єра. Успіх» до Міжнародного дня кухаря і кулінара та Дня автомобіліста	20.10.2015	керівники груп
10.	Спортивні змагання «Славні хлопці українці» до Дня захисника України	15.10.2015	викладач фізвиховання
11	Урок пам’яті до Дня визволення України від фашистських загарбників «Не нехтуймо уроками історії»	26.10.2016	викладач суспільних дисциплін
12.	Вечір «Осінній цвіт осінньої пори»	27.10.2015	Керівник драматичного гуртка, заступник директора з НВР

Заступник директора з НВР________________О.Кіс-Муляр

План виховної роботи на вересень 2016 р.

План виховної роботи на вересень 2016 р.

№	Зміст заходів	Дата виконання	Відповідальний
1. 2. 3.	Проводити організаційні учнівські лінійки. Здійснювати постійний контроль за відві-дуванням учнями ліцею та поведінкою в позаурочний час. Здійснювати контроль за чергуванням груп по ліцею.	Щочетверга Постійно Постійно	дирекція керівники груп керівники груп
4.	Підготувати і провести загальноліцейну першовересневу лінійку з нагоди початку нового навчального року.	01.09.2016	заст. директора з НВР
5.	Підготувати і провести 1-й урок на тему: «Щоб у серці жила Україна» до 25 річниці незалежності України	01.09.2016	заст. директора з НВР, викладач суспільних дисциплін
6.	Зібрати відомості про учнів і систематизувати їх за категоріями, скласти соціальні паспорти груп ліцею.	До 10.09.16	керівники груп,психолог
	Підготувати і провести виховні години: – «Знай свої права, виконуй свої обов’язки» (про правила поведінки в навчальному закладі); – «Спортивна гордість мого краю» (у ході Тижня спорту та здоров’я)	Згідно плану	керівники груп
	Бесіди: – «Твій зовнішній вигляд»	Згідно плану	керівники груп
	Зустріч дітей сиріт і позбавлених батьківства з працівниками служби у справах дітей Деражнянської РДА	13.09.2016	заст. директора з НВР,
	Проведення загальноліцейного Тижня спорту та здоров’я. Олімпійського уроку	з 15 по 22.09.2016	викладач фізвиховання
	День благодійності. Упорядкування могили жертв фашизму в урочищі Германово м. Деражні до Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму	22.09.2016	керівники груп
	Провести загальноліцейні батьківські збори	23. 09.16	дирекція
	Засідання старостату, Ради учнівського самоврядування ліцею.	26.09.2016	заст. директора з НВР, психолог, вихователь

Заступник директора з НВР________________О.Кіс-Муляр

Наші символи

Герб ДНЗ “Деражнянський центр професійної освіти”

Герб Голосківського відділку ДНЗ “Деражнянський центр професійної освіти”

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

Правило І. Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

Правило II. Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

Правило III. Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб — попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

Правило IV. Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

Правило V. Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважають хвилювання, тривога у зв’язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

Правило VI. Чергуйте читання з переказуванням, розв’язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

Правило VII. Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попередній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий. Обов’язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

Правило VIII. Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Раціональні прийоми запам’ятовування

Мала мнемотехніка:

1) запам’ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, відпочинку;

2) «не за один раз»: значну роль відіграє повторення (через 2-3 дні);

3) чергувати сприйняття та відтворення;

4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:

Ø вузлики на пам’ять,

Ø підкреслення, асоціювання із предметами;

5) зумовлювання, воно може бути:

Ø ситуативним (учіть у тих самих умовах),

Ø ритмічним (учіть в тому самому темпі),

Ø емоційним (під музику);

6) емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам’яті зростає);

7) вербалізація образів (проказування, порівняння).

Велика мнемотехніка:

1) версифікація (запам’ятовування у віршах);

2) кріптографування (перекодування);

3) виділення логічних структур (що головне, у чому суть);

4) відокремлення знання від незнання;

5) естетичне (гарне) запам’ятовується краще;

6) дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).

Правила збереження знань:

Ø виділіть те, що потрібно запам’ятати;

Ø облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам’ятати;

Ø виділіть в об’єктах головне і другорядне, знайдіть зв’язки між об’єктами, використайте мнемотехніку;

Ø у складному матеріалі обов’язково виділяйте значеннєві віхи; ураховуйте свій тип пам’яті;

Ø систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам’ятали;

Ø не змішуйте пізнавання та відтворення;

Ø у разі виникнення утруднень згадайте обстановку завчання, просувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.

Напередодні іспиту:

Ø Один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план відповіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати — це питання ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв’язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

Ø Якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію екзамену в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, переживаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає у горлі, у голові — жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту… і страх зникає, ви зосереджуєтесь і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційній комісії та відповідаєте на всі запитання (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

Ø Дорогою на іспит не зашкодить просто перегорнути сторінки підручника.

Під час іспиту:

Ø Починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке є для вас легшим;

Ø Напишіть орієнтовний план відповіді на окремому аркуші паперу. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допоможе під час письма пригадати ще якісь факти. Якщо вам удасться це зробити, ви заспокоюєтесь, голова працюватиме ясніше та чіткіше, тепер вашу енергію можна спрямувати на відповідь;

Ø Складання невеликого плану забере хвилин 20 – 25. Прикріпіть аркуш із планом до екзаменаційного аркуша, і екзаменатор побачить, що у вас методичний склад розуму;

Ø За можливості сформулюйте коротку відповідь на запитання в першому ж реченні. Ви продемонструєте екзаменатору, що зміст запитання для вас зрозумілий;

Ø Якщо запитання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки. Екзаменатор побачить, що вам є, що сказати за кожним пунктом;

Ø Вашу роботу буде легко читати й робити в ній позначки, якщо почерк чіткий і зрозумілий;

Ø Якщо ви говорите про гіпотези або включаєте у свою відповіді, дати тих або інших подій, підкресліть їх: знання дат відразу буде відзначено екзаменатором;

Ø Упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина та висновок

Тактика відповіді:

Ø Прочитати весь білет до кінця;

Ø Оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

Ø Намітити послідовність розв’язання завдань за принципом від простішого до найскладнішого;

Ø Якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

Ø Стежте за часом, відведеним вами на розв’язання кожного пункту;

Ø Якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На письмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, на усному — послухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

Шпаргалки корисні, якщо дотримуються дві умови:

Ø шпаргалки повинні бути написані самим учнем;

Ø діставати шпаргалку є сенс тоді, коли ви не знаєте взагалі нічого. Не рекомендуємо користуватися шпаргалками: ризик занадто великий, тому що «незасвіченими» залишаються не більше 30% шпаргалок.

Методи саморегуляції в умовах стресу

Релаксація – це метод, з допомогою якого можна частково або повністю позбутися фізичного або психічного напруження.

Зрозуміло, вона не розв’яже всіх проблем, але значною мірою послабить їхній вплив на організм, що є дуже важливим.

Опановувати методи релаксації потрібно не тоді, коли, як кажуть, «смажений півень клюне», а завчасно. Тож скористайтесь наведеними вправами і правилами.

Вправи

Сидіть спокійно близько двох хвилин, очі заплющені. Уявіть приміщення, в якому знаходитесь. Спочатку спробуйте обійти подумки всю кімнату (уздовж стін), а потім пересувайтесь по всьому периметру тіла — від голови до п’ят і назад.
Уважно стежте за диханням, дихайте носом. Зосередьтеся на своєму спокійному подиху упродовж 1-2 хвилин (немовби уп’явшись в одну точку). Спробуйте не думати ні про що інше.
Зробіть неглибокий вдих і на мить затримайте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи на кілька секунд, намагаючись відчути напруження в усьому тілі. На видиху розслабтеся. Повторіть тричі.
Зробіть глибокий вдих і затримайте подих — грудні м’язи напружені. Відчуйте це напруження, а потім зробіть різкий видих, розслабте грудну клітку, повторіть тричі.
Злегка підніміть обидві руки, розчепіривши пальці якомога ширше начебто граєте на піаніно, намагайтеся охопити якомога більшу кількість клавіш. Фіксуйте це положення пальців упродовж декількох секунд, намагаючись відчути напруження. Потім розслабтеся, руки вільно опустіть на коліна. Повторіть тричі.

Поради психолога під час підготовки учнів до НМТ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВИПУСКНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СТРЕСІВ ПЕРЕД ІСПИТАМИ

Проблема психологічної готовності старшокласників до тестування

«Test» у перекладі з англійської означає «перевірка». Термін у 1899 році ввів в обіг американський психолог Джеймс Кейтелю. Проте тести, як засіб оцінювання в навчальних закладах, вперше почали використовувати у Великобританії ще у 1864 році.

Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняється більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань. Проте є й мінус — тестування дозволяє дуже чітко й швидко визначити рівень знань людини, а ось її здібності залишаються поза увагою.

Розглядаючи проблему готовності до тестування, слід визначити, що рівень розвитку пізнавальних процесів старшокласників дозволяє їм успішно подужати таку формою оцінювання.

Говорячи про особливості уваги, слід підкреслити, що старші школярі легко можуть зосередити увагу на предметі діяльності, вони володіють прийомами переключення уваги, можуть самі правильно її організовувати. У них переважає довільна увага. Розвиток окремних сторін уваги призводить до вдосконалення спостережливості.

Пам’ять також стає довільною, керованою. Старший школяр володіє різними прийомами запам’ятовування, може виділити у матеріалі головне, систематизувати його на власний розсуд, сформулювати те, що запам’яталось. Різко збільшується обсяг осмисленого запам’ятовування.

Мова учнів старших класів стає лексично багатою, більш гнучкою за інтонацією. Іноді письмова мова розвинена краще, ніж усна.

Уява старших школярів характеризується великим розвитком самоконтролю. Фантазія, що раніше безконтрольно відводила учня у бік від реальності, зараз критично осмислюється.

Мислення наближається до мислення дорослої людини. У цілому їхні пізнавальні можливості відрізняються підвищенням розумової діяльності, здатністю до розуміння абстрактного матеріалу, довільністю інтелектуальної діяльності.

Таким чином, розвиток пізнавальних процесів забезпечує їхню готовність до тестування, а саме:

Ø уміння виділяти головне;

Ø уміння бачити схожості та відмінності, порівнювати;

Ø уміння працювати зосереджено;

Ø уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;

Ø уміння узагальнювати та диференціювати;

Ø уміння міркувати та робити висновки.

Безумовно, учень повинен володіти достатнім обсягом знань з предмета, що поєднує у собі:

Ø сформовані поняття з предмета;

Ø наявність ряду відомостей загального характеру.

Під час підготовки до тестування перед школярем постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов’язаний.

Для вирішення даної проблеми психологи рекомендують робити шпаргалки – конспекти, в яких на окремих аркушах пропонують представити у вигляді логічних схем, моделей зміст вивченої теми. Основні розділи навчального матеріалу повинні бути висловлені у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв’язків між ними.

Головні положення: думки краще виділити червоним кольором, обґрунтування думок — синім, конкретизацію — коричневим, функціональні особливості,якщо є — зеленим і т. ін. Стрілками (прямими, хвилястими, пунктирними та ін.) позначити зв’язки, відносини тощо.

Займаючись художнім оформленням логічних моделей тієї чи іншої теми — розфарбуванням рамочок, стрілок чи інших символів — учень зосереджується на основних моментах даної проблеми, встановленні зв’язків між окремими думками, осмисленні цілого. На думку психологів, чим більше часу учень витрачатиме на такі заняття, тим ефективною буде засвоєна інформація. Таким чином, набувається важливий життєвий досвід, легке засвоєння важкого.

Після того, як учень опрацював навчальну інформацію, склав логічну схему, оформив її, осмислив, шпаргалка, по суті, стає непотрібною. Учень вільно зможе відтворити навчальний матеріал.

Потрібно пам’ятати, що запам’ятовуються не слова, а думки, вкладені в них. Чим більше розмаїття позитивних та осмислених зв’язків з одиницею інформації, тим легше вона відтворюється у ситуаціях використання. Крім того, корисно пам’ятати, що завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазвичай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповісти на нове завдання.

Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє в результаті сконцентрувати увагу всього на одному-двох варіантах, а не п’яти-семи.

Можна порекомендувати учням залишити час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити явні помилки.

Не можна не враховувати стан нервової системи учня: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нервової діяльності призводять до швидкої стомлюваності учня й негативно впливають на кінцевий результат).

Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити міні-тренування майбутнього тестування, яке допоможе поступово адаптувати нервову систему до можливого майбутнього стресу. Для цього можна виконувати якомога більше різних опублікованих тестів з потрібних предметів. Необхідно пам’ятати, що одна із найважливіших вимог тестування — обмежений час виконання.

Тому бажано тренуватися із секундоміром у руках: на одне завдання у найпростіший частині має витрачатися не більше двох хвилин.

Також важливою є емоційна підготовка, яка допоможе школяреві впоратися із хвилюванням в перші хвилини тестування. Якщо учень дуже хвилюється, то краще прикрити очі, розслабитися, пригадати що-небудь приємне. І лише після того, як прийде «робочий стан», можна уважно прочитати запитання. Не може бути такого, щоб учень нічого не знав. Тому не слід засмучуватися та лякатися у першу ж хвилину. Рекомендується почати з того запитання, на яке учень може дати правильну відповідь. Поступово пригадаються й інші. Якщо відповідь невідома, то краще запитання залишити й приступити до наступного.

Залежно від психологічного типу учня («жайворонок» або «сова») максимально використовувати вранішній або вечірній час.

Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні треба повторити або вивчити.

Необхідно чергувати заняття та відпочинок; 40 хвилин занять, потім 10 хвилин перерви (краще у цей час прийняти контрастний душ).

Напередодні тестування обов’язково необхідно виспатися. Бажано увечері зробити невеличку прогулянку.

Обов’язково налаштовуйтеся на сприятливий результат. Ніколи не слід думати про те, що із завданням можете не впоратися.

Таким чином, тестування, що передбачає розвиток самостійності розумових здібностей, формує індивідуальній стиль розумової діяльності як стійкої сукупності індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам’ятовування та мислення, за якими стоять різкі шляхи одержання, накопичення, переробки та використання інформації.

Психологічна допомога учням під час підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та профілактика стресів перед іспитами

Хвилювання в учнів випускного класу виражається по-різному: від істерик до демонстрації «над спокою» і показної байдужості. Це залежить від особистісних особливостей і життєвого досвіду. Не менш стривожені майбутніми іспитами дорослі (батьки й учителі) намагаються допомогти підліткові. Ця допомога також має широкий діапазон засобів залежно від поведінки, що спостерігається в учня: від обвинувачень у бездіяльності й закликів більше часу приділяти навчанню до заклинань: «Ну що ти так хвилюєшся? Мені однаково, яку оцінку ти здобудеш!»

Ці «традиційні» способи лише дозволяють дорослим виплеснути свою тривогу, а підлітку, на жаль, допомагають мало, скоріше — навпаки. Він і сам розуміє, що слід більше уваги приділяти навчанню, але не спроможний себе змусити, і зайва констатація факту лише зміцнює його непевність щодо власних сил і заважає взятися до справи. Заклики бути спокійнішим також зазвичай досягають протилежного результату, лише зміцнюючи у підлітка відчуття своєї «виняткової тривожності».

Усе ж таки, як допомогти дитині в період підготовки до іспитів?

Розглянемо це на конкретному прикладі екзаменаційного стресу. У тих учнів, для яких важливі результати іспитів (тобто у них є потреба скласти їх якнайкраще), перед іспитом виникає стан тривоги:

Ø підвищується артеріальний тиск;

Ø підсилюється потовиділення.

При цьому поведінка учнів буває різною:

Ø одні зосереджено дочитують ті розділи підручника, у засвоєнні яких не впевнені, словом, приходять у стан підвищеної мобілізації та готовності до іспитів;

Ø інші, навпаки, метушливо перегортають підручник, тому що не в змозі зосередитися на одному розділі; зі страхом прислухаються до розповідей тих, хто вже склав іспит, і переконують себе, що не можуть відповісти на жодне із запитань — коротше кажучи, перебувають у панічному стані. Діяльність таких школярів є повністю дезорганізованою.

Ці дві форми поведінки відображають ступінь емоційної напруженості. Деякі діти, беручи білет, першої миті навіть не можуть прочитати та зрозуміти запитання. Надалі їхня поведінка відрізняється рівнем підготовки; якщо вони переконуються, що пам’ятають матеріал, їм вдається поступово заспокоїтися та відповісти. Однак справжньої впевненості в собі вони так і не знаходять: нерідко екзаменатору варто поставити бодай одне не дуже складне запитання, і вони розгублюються, утрачають здатність мислити. Після іспиту вони вичавлені, як лимон, і мають єдине бажання відіспатися (незалежно від того, як вони спали в ніч перед іспитом). Якщо ж питання (або одне з них) здаються учню незнайомими, ось тут нерідко слід очікувати катастрофічного стану — раптово з’ясовується, що вони забули навіть те, що знали.

І навпаки, ті учні, які мобілізуються перед іспитом, навіть зіткнувшись із складними запитаннями, проявляють винахідливість, у них раптово спливають у пам’яті знання, про які вони навіть не здогадувались.

Переконавшись у тому, що йому хочуть поставити небажану оцінку (нижче за ту, на яку він претендує), такий учень обов’язково попросить поставити йому додаткові запитання.

Зустріч з прекрасним

7 жовтня 2016 року до м. Деражні завітав Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького.

Учні ліцею мали змогу побачити виставу “Як наші діди парубкували” за твором В. Канівця. Ця легка комедія була пронизана духом українського села, наповна традиційними піснями та танцями. Всі присутні залишилися задоволені побачиним, набралися позитивних емоцій і вражень.