Графік роботи гуртків

Графік роботи гуртків ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» на 2021-2022 навчальний рік

Графік роботи гуртків ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» на 2016-2017 навчальний рік

ПІБ керівника гуртка Назва і напрям гуртка Педагогічне навантаження на навчальний рік   Дні  роботи гуртка Час роботи гуртка Місце проведення
1 Залевський Олександр Антонович «Юний технік»

технічний

300 год   понеділок,

вівторок,

четвер

16.05 – 17.35

16.05 – 17.35

16.05 –

Кабінет № 12
2 Петренко Микола Валерійо-вич «Патріот» туристсько-краєзнавчий 120 год   середа, четвер 16.05 – 17.35 Кабінет   №1
3 Яцькова

Іванна Сергіївна

«Інформа-

ційні технолог-гії» технічний

120 год   понеділок

четвер

16.05 – 17.35 Кабінет   №5
4 Мельник

Тетяна Володими-рівна

 «Дивоспів» естетичний 222 год   понеділок

вівторок середа

16.05 – 17.35

16.05 – 17.35

16.05 – 17.35

Актова зала

Заступник директора з НВР                    ________________              О.Кіс-Муляр

План виховної роботи на жовтень 2016 р.

Зміст заходів Дата виконання Відповідальний
1.

2.

 

 

3.

 

Проводити організаційні учнівські лінійки.

Здійснювати постійний контроль за відві-дуванням учнями ліцею та поведінкою в позаурочний час.

Здійснювати контроль за чергуванням груп по ліцею.

Щочетверга

 

Постійно

 

Постійно

дирекція

 

керівники груп

 

керівники груп

5. Підготувати і провести виховні години:

–         «Твоє покликання – захист Вітчизни» до Дня захисника України

– «Торгівля людьми – як цьому запобігти» до Дня боротьби з торгівлею людьми;

 

Згідно плану

 

 

керівники груп

 

6. Бесіда:  – «Чи вміємо ми спілкуватись» Згідно

плану

керівники груп,

психолог

7. Круглий стіл «Роль громадсько-політичної та  наукової діяльності М. Грушевського в українському державотворенні» з нагоди відзначення 150-річчя з дня народж. відомого історичного діяча  

03.10.2016

викладач історії Петренко М.В.
8. Свято «Алло, ми шукаємо таланти» серед першокурсників 06.10.2016 заступник директора з НВР
9. Бесіда-дискусія з першокурсниками на тему: «Професія. Кар’єра. Успіх» до

Міжнародного дня кухаря і кулінара та

Дня автомобіліста

20.10.2015 керівники груп
10. Спортивні змагання «Славні хлопці українці» до Дня захисника України  

15.10.2015

викладач фізвиховання
11 Урок пам’яті до  Дня визволення України від фашистських загарбників «Не нехтуймо уроками історії» 26.10.2016 викладач суспільних дисциплін
12. Вечір «Осінній цвіт осінньої пори» 27.10.2015 Керівник драматичного гуртка, заступник директора з НВР

Заступник директора з НВР________________О.Кіс-Муляр

План виховної роботи на вересень 2016 р.

План виховної роботи на вересень 2016 р.

Зміст заходів Дата виконання Відповідальний
1.

2.

 

 

3.

 

Проводити організаційні учнівські лінійки.

Здійснювати постійний контроль за відві-дуванням учнями ліцею та поведінкою в позаурочний час.

Здійснювати контроль за чергуванням груп по ліцею.

Щочетверга

 

Постійно

Постійно

дирекція

 

керівники груп

керівники груп

4. Підготувати і провести загальноліцейну першовересневу лінійку з нагоди початку нового навчального року. 01.09.2016 заст. директора

з НВР

5. Підготувати і провести 1-й урок на тему: «Щоб у серці жила Україна» до 25 річниці незалежності України 01.09.2016 заст. директора

з НВР,

викладач суспільних дисциплін

6. Зібрати відомості про учнів і систематизувати їх за категоріями, скласти соціальні паспорти груп ліцею. До 10.09.16 керівники груп,психолог
  Підготувати і провести виховні години:

–         «Знай свої права, виконуй свої обов’язки» (про правила поведінки в навчальному закладі);

– «Спортивна гордість мого краю» (у ході Тижня спорту та здоров’я)

Згідно плану  

керівники груп

 

  Бесіди:  – «Твій зовнішній вигляд» Згідно

плану

керівники груп
  Зустріч дітей сиріт і позбавлених батьківства з працівниками служби у справах дітей Деражнянської РДА 13.09.2016 заст. директора

з НВР,

  Проведення загальноліцейного Тижня спорту та здоров’я. Олімпійського уроку з 15 по 22.09.2016 викладач фізвиховання
  День благодійності. Упорядкування могили жертв фашизму в урочищі Германово м. Деражні до   Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму 22.09.2016 керівники груп
  Провести загальноліцейні батьківські збори 23. 09.16 дирекція
  Засідання старостату, Ради учнівського самоврядування ліцею. 26.09.2016 заст. директора

з НВР, психолог, вихователь

Заступник директора з НВР________________О.Кіс-Муляр

 

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

Правило І. Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

Правило II. Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

Правило III. Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб — попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

Правило IV. Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

Правило V. Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважа­ють хвилювання, тривога у зв’язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

Правило VI. Чергуйте читання з переказуванням, розв’язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

Правило VII. Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попе­редній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий. Обов’язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

Правило VIII. Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Раціональні прийоми запам’ятовування

Мала мнемотехніка:

1)   запам’ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, від­починку;

2)   «не за один раз»: значну роль відіграє повторення (через 2-3 дні);

3)   чергувати сприйняття та відтворення;

4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:

Ø вузлики на пам’ять,

Ø підкреслення, асоціювання із предметами;

5) зумовлювання, воно може бути:

Ø ситуативним (учіть у тих самих умовах),

Ø ритмічним (учіть в тому самому темпі),

Ø емоційним (під музику);

6)    емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам’яті зростає);

7)    вербалізація образів (проказування, порівняння).

Велика мнемотехніка:

1)   версифікація (запам’ятовування у віршах);

2)   кріптографування  (перекодування);

3)   виділення логічних структур (що головне, у чому суть);

4)   відокремлення знання від незнання;

5)   естетичне (гарне) запам’ятовується краще;

6)   дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).

Правила збереження знань:

Ø виділіть те, що потрібно запам’ятати;

Ø облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам’ятати;

Ø виділіть в об’єктах головне і другорядне, знайдіть зв’язки між об’єктами, використайте мнемотехніку;

Ø у складному матеріалі обов’язково виділяйте значеннєві віхи; ураховуйте свій тип пам’яті;

Ø систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам’я­тали;

Ø не змішуйте пізнавання та відтворення;

Ø у разі виникнення утруднень згадайте обстановку завчання, про­сувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.

                                      Напередодні іспиту:

Ø Один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план від­повіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати — це питан­ня ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв’язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

Ø  Якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію екзамену в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, пере­живаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає у горлі, у голові — жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту… і страх зникає, ви зосереджуєтесь і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційній комісії та відповідаєте на всі запитан­ня (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

Ø  Дорогою на іспит не зашкодить просто перегорнути сторінки підручника.

Під час іспиту:

Ø  Починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке є для вас легшим;

Ø  Напишіть орієнтовний план відповіді на окремому аркуші паперу. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допо­може під час письма пригадати ще якісь факти. Якщо вам удасться це зробити, ви заспокоюєтесь, голова працюватиме ясніше та чіткі­ше, тепер вашу енергію можна спрямувати на відповідь;

Ø  Складання невеликого плану забере хвилин 20 – 25. Прикріпіть аркуш із планом до екзаменаційного аркуша, і екзаменатор поба­чить, що у вас методичний склад розуму;

Ø  За можливості сформулюйте коротку відповідь на запитання в першому ж реченні. Ви продемонструєте екзаменатору, що зміст запитання для вас зрозумілий;

Ø  Якщо запитання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки. Екзаменатор побачить, що вам є, що сказати за кожним пунктом;

Ø  Вашу роботу буде легко читати й робити в ній позначки, якщо почерк чіткий і зрозумілий;

Ø  Якщо ви говорите про гіпотези або включаєте у свою відповіді, дати тих або інших подій, підкресліть їх: знання дат відразу буде відзначено екзаменатором;

Ø Упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина та вис­новок

Тактика відповіді:

Ø Прочитати весь білет до кінця;

Ø Оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

Ø Намітити послідовність розв’язання завдань за принципом від про­стішого до найскладнішого;

Ø Якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

Ø Стежте за часом, відведеним вами на розв’язання кожного пункту;

Ø Якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На пи­сьмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, на усному — по­слухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

Шпаргалки корисні, якщо дотримуються дві умови:

Ø шпаргалки повинні бути написані самим учнем;

Ø діставати шпаргалку є сенс тоді, коли  ви не знаєте взагалі нічого. Не рекомендуємо користуватися шпаргалками: ризик занадто вели­кий, тому що «незасвіченими» залишаються не більше 30% шпаргалок.

Методи саморегуляції в умовах стресу

Релаксація – це метод, з допомогою якого можна частково або повніс­тю позбутися фізичного або психічного напруження.

Зрозуміло, вона не розв’яже всіх проблем, але значною мірою посла­бить їхній вплив на організм, що є дуже важливим.

Опановувати методи релаксації потрібно не тоді, коли, як кажуть, «смажений півень клюне», а завчасно. Тож скористайтесь наведеними вправами і правилами.

                                                  Вправи

  1. Сидіть спокійно близько двох хвилин, очі заплющені. Уявіть при­міщення, в якому знаходитесь. Спочатку спробуйте обійти подумки всю кімнату (уздовж стін), а потім пересувайтесь по всьому периметру тіла — від голови до п’ят і назад.
  2. Уважно стежте за диханням, дихайте носом. Зосередьтеся на своєму спокійному подиху упродовж 1-2 хвилин (немовби уп’явшись в одну точку). Спробуйте не думати ні про що інше.
  3. Зробіть неглибокий вдих і на мить затримайте подих. Одночасно різко напружте всі м’язи на кілька секунд, намагаючись відчути напруження в усьому тілі. На видиху розслабтеся. Повторіть тричі.
  4. Зробіть глибокий вдих і затримайте подих — грудні м’язи напружені. Відчуйте це напруження, а потім зробіть різкий видих, розслабте груд­ну клітку, повторіть тричі.
  5. Злегка підніміть обидві руки, розчепіривши пальці якомога ширше начебто граєте на піаніно, намагайтеся охопити якомога більшу кіль­кість клавіш. Фіксуйте це положення пальців упродовж декількох секунд, намагаючись відчути напруження. Потім розслабтеся, руки вільно опустіть на коліна. Повторіть тричі.

 

Поради психолога під час підготовки учнів до НМТ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВИПУСКНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СТРЕСІВ ПЕРЕД ІСПИТАМИ

  1. Проблема психологічної готовності старшокласників до тестування

«Test» у перекладі з англійської означає «перевірка». Термін у 1899 році ввів в обіг американський психолог Джеймс Кейтелю. Проте тести, як за­сіб оцінювання в навчальних закладах, вперше почали використовувати у Великобританії ще у 1864 році.

Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняється більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань. Проте є й мінус — тестування дозволяє дуже чітко й швидко визначити рівень знань людини, а ось її здібності залишаються поза увагою.

Розглядаючи проблему готовності до тестування, слід визначити, що рівень розвитку пізнавальних процесів старшокласників дозволяє їм успішно подужати  таку формою оцінювання.

Говорячи про особливості уваги, слід підкреслити, що старші школярі легко можуть зосередити увагу на предметі діяльності, вони володіють прийомами переключення уваги, можуть самі правильно її організову­вати. У них переважає довільна увага. Розвиток окремних сторін уваги призводить до вдосконалення спостережливості.

Пам’ять також стає довільною, керованою. Старший школяр володіє різними прийомами запам’ятовування, може виділити у ма­теріалі головне, систематизувати його на власний розсуд, сформу­лювати те, що запам’яталось. Різко збільшується обсяг осмисленого запам’ятовування.

Мова учнів старших класів стає лексично багатою, більш гнучкою за інтонацією. Іноді письмова мова розвинена краще, ніж усна.

Уява старших школярів характеризується великим розвитком само­контролю. Фантазія, що раніше безконтрольно відводила учня у бік від реальності, зараз критично осмислюється.

Мислення наближається до мислення дорослої людини. У цілому їхні пізнавальні можливості відрізняються підвищенням розумової діяльності, здатністю до розуміння абстрактного матеріалу, довільністю інтелекту­альної діяльності.

Таким чином, розвиток пізнавальних процесів забезпечує їхню го­товність до тестування, а саме:

Ø уміння виділяти головне;

Ø уміння бачити схожості та відмінності, порівнювати;

Ø уміння працювати зосереджено;

Ø уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;

Ø уміння узагальнювати та диференціювати;

Ø уміння міркувати та робити висновки.

Безумовно, учень повинен володіти достатнім обсягом знань з пред­мета, що поєднує у собі:

Ø сформовані поняття з предмета;

Ø наявність ряду відомостей загального характеру.

Під час підготовки до тестування перед школярем постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов’язаний.

Для вирішення даної проблеми психологи рекомендують робити шпаргалки – конспекти, в яких на окремих аркушах пропонують предста­вити у вигляді логічних схем, моделей зміст вивченої теми. Основні розділи навчального матеріалу повинні бути висловлені у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв’язків між ними.

Головні положення: думки краще виділити червоним кольором, обґрунтування думок — синім, конкретизацію — коричневим, функці­ональні особливості,якщо є — зеленим і т. ін. Стрілками (прямими, хвилястими, пунктирними та ін.) позначити зв’язки, відносини тощо.

Займаючись художнім оформленням логічних моделей тієї чи іншої теми — розфарбуванням рамочок, стрілок чи інших символів — учень зосереджується на основних моментах даної проблеми, встановленні зв’язків між окремими думками, осмисленні цілого. На думку психологів, чим більше часу учень витрачатиме на такі заняття, тим ефективною буде засвоєна інформація. Таким чином, набувається важливий життєвий досвід,  легке засвоєння важкого.

Після того, як учень опрацював навчальну інформацію, склав логічну схему, оформив її, осмислив, шпаргалка, по суті, стає непотрібною. Учень вільно зможе відтворити навчальний матеріал.

Потрібно пам’ятати, що запам’ятовуються не слова, а думки, вкладені в них. Чим більше розмаїття позитивних та осмислених зв’язків з одини­цею інформації, тим легше вона відтворюється у ситуаціях використання. Крім того, корисно пам’ятати, що завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазви­чай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповісти на нове завдання.

Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не під­ходять. Метод виключення дозволяє в результаті сконцентрувати увагу всього на одному-двох варіантах, а не п’яти-семи.

Можна порекомендувати учням залишити час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити явні помилки.

Не можна не враховувати стан нервової системи учня: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нерво­вої діяльності призводять до швидкої стомлюваності учня й негативно впливають на кінцевий результат).

Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити міні-тренування майбутнього тестування, яке допоможе посту­пово адаптувати нервову систему до можливого майбутнього стресу. Для цього можна виконувати якомога більше різних опублікованих тестів з потрібних предметів. Необхідно пам’ятати, що одна із найважливіших вимог тестування — обмежений час виконання.

Тому бажано тренуватися із секундоміром у руках: на одне завдання у найпростіший частині має витрачатися не більше двох хвилин.

Також важливою є емоційна підготовка, яка допоможе школяреві впоратися із хвилюванням в перші хвилини тестування. Якщо учень дуже хвилюється, то краще прикрити очі, розслабитися, пригадати що-небудь приємне. І лише після того, як прийде «робочий стан», можна уважно прочитати запитання. Не може бути такого, щоб учень нічого не знав. Тому не слід засмучуватися та лякатися у першу ж хвилину. Рекомендується почати з того запитання, на яке учень може дати  правильну відповідь. Поступово пригадаються й інші. Якщо відповідь невідома, то краще запитання залишити й приступити до наступного.

Залежно від психологічного типу учня («жайворонок» або «сова») максимально використовувати вранішній або вечірній час.

Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визна­чити, що саме сьогодні треба повторити або вивчити.

Необхідно чергувати заняття та відпочинок; 40 хвилин занять, потім 10 хвилин перерви (краще у цей час прийняти контрастний душ).

Напередодні тестування обов’язково необхідно виспатися. Бажано увечері зробити невеличку прогулянку.

Обов’язково налаштовуйтеся на сприятливий результат. Ніколи не слід думати про те, що із завданням можете не впоратися.

Таким чином, тестування, що передбачає розвиток самостійності  розумових здібностей, формує індивідуальній стиль розу­мової діяльності як стійкої сукупності індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам’ятовування та мислення, за якими стоять різкі шляхи одержання, накопичення, переробки та використання інформації.

Психологічна допомога учням під час підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та профілактика стресів перед іспитами

Хвилювання в учнів випускного класу виражається по-різному: від істерик до демонстрації «над спокою» і показної байдужості. Це залежить від особистісних особливостей і життєвого досвіду. Не менш стривожені майбутніми іспитами дорослі (батьки й учителі) намагаються допомогти підліткові. Ця допомога також має широкий діапазон засобів залежно від поведінки, що спостерігається в учня: від обвинувачень у бездіяльності й закликів більше часу приділяти навчанню до заклинань: «Ну що ти так хвилюєшся? Мені однаково, яку оцінку ти здобудеш!»

Ці «традиційні» способи лише дозволяють дорослим виплеснути свою тривогу, а підлітку, на жаль, допомагають мало, скоріше — навпаки. Він і сам розуміє, що слід більше уваги приділяти навчанню, але не спромож­ний себе змусити, і зайва констатація факту лише зміцнює його непевність щодо власних сил і заважає взятися до справи. Заклики бути спокійнішим також зазвичай досягають протилежного результату, лише зміцнюючи у підлітка відчуття своєї «виняткової тривожності».

Усе ж таки, як допомогти дитині в період підготовки до іспитів?

Розглянемо це на конкретному прикладі екзаменаційного стресу. У тих учнів, для яких важливі результати іспитів (тобто у них є потреба скласти їх якнайкраще), перед іспитом виникає стан тривоги:

Ø підвищується артеріальний тиск;

Ø підсилюється потовиділення.

При цьому поведінка учнів буває різною:

Ø одні зосереджено дочитують ті розділи підручника, у засвоєнні яких не впевнені, словом, приходять у стан підвищеної мобілізації та готовності до іспитів;

Ø інші, навпаки, метушливо перегортають підручник, тому що не в змозі зосередитися на одному розділі; зі страхом прислухаються до розповідей тих, хто вже склав іспит, і переконують себе, що не можуть відповісти на жодне із запитань — коротше кажучи, пере­бувають у панічному стані. Діяльність таких школярів є повністю дезорганізованою.

Ці дві форми поведінки відображають ступінь емоційної напруженості. Деякі діти, беручи білет, першої миті навіть не можуть прочитати та зро­зуміти запитання. Надалі їхня поведінка відрізняється рівнем підготовки; якщо вони переконуються, що пам’ятають матеріал, їм вдається поступово заспокоїтися та відповісти. Однак справжньої впевненості в собі вони так і не знаходять: нерідко екзаменатору варто поставити бодай одне не дуже складне запитання, і вони розгублюються, утрачають здатність мислити. Після іспиту вони вичавлені, як лимон, і мають єдине бажання відіспатися (незалежно від того, як вони спали в ніч перед іспитом). Якщо ж питання (або одне з них) здаються учню незнайомими, ось тут нерідко слід очіку­вати катастрофічного стану — раптово  з’ясовується, що вони забули навіть те, що знали.

І навпаки, ті учні, які мобілізуються перед іспитом, навіть зіткнувшись із складними запитаннями, проявляють винахідливість, у них раптово спливають у пам’яті знання, про які вони навіть не здогадувались.

Переконавшись у тому, що йому хочуть поставити небажану оцінку (нижче за ту, на яку він претендує), такий учень обов’язково попросить поставити йому додаткові запитання.

Зустріч з прекрасним

7 жовтня 2016 року до м. Деражні завітав Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького.

   Учні ліцею мали змогу побачити виставу “Як наші діди парубкували” за твором В. Канівця. Ця легка комедія була пронизана духом українського села, наповна традиційними піснями та танцями. Всі присутні залишилися задоволені побачиним, набралися позитивних емоцій і вражень.

 

 

Дащенко Віталій Віталійович

 Директор центру

Ковальчук Ігор Олександрович

Заступник з навчально-виробничої роботи

Кіс Ольга Олександрівна

Заступник з навчально-виховної роботи

Керницька Людмила Володимирівна

Методист 

Савіцький Руслан Анатолійович

Старший майстер

Інженерно-педагогічний колектив

Кирилюк Галина Григорівна

Викладач української мови та літератури

Іванченко Оксана Олександрівна

Викладач математики та фізики

Ковальчук Наталія Володимирівна

Викладач англійської мови

Воробйова Олена Анатолівна

Викладач бухгалтерського обліку; майстер в/н  професії  “Контролер-касир; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних”

Ясінська Альона Василівна

Бібліотекар

Дмітрієва Тетяна Павлівна

Майстер в/н професії  “Кухар; кондитер

 

Федорович Іванна Сергіївна

Майстер в/н професії  “Контролер-касир; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних”

Молодецька Інна Володимирівна

Майстер в/н професії  “Кухар; кондитер

Гузієва Жанна Броніславівна

Викладач спецдисциплін по професії  “Кухар; кондитер

Романова Наталія Ігорівна

Інженер з охорони праці

Курас Франц Дем’янович

Майстер виробничого навчання

 Залевський Олександр Антонович

Майстер виробничого навчання

Нич Ігор Миколайович

Майстер виробничого навчання

Романов Микола Петрович

Викладач спецпредметів  професії “Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки; тракторист-машиніст сільськогосподарської техніки”

yug6wqlck3c

Грель Михайло Васильович

Викладач спецпредметів по професії “Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки; тракторист-машиніст сільськогосподарської техніки”

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - IMG-53726dcf7c5b954c9270e0034ee63f73-V-1024x768.jpg

Петренко Микола Валерійович

Викладач суспільних дисциплін

Бриндзак Сніжана Володимирівна 

Практичний психолог 

Кондратюк Наталія Василівна 

Соціальний педагог